НАВЧАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ДО БАТУРИНА І ШОКОЛАДНА У ТРОСТЯНЕЦЬ

Невеличке місто Батурин, що за даними археологів було засноване в XI-XII столітті, із 1660 років місто  дійсно було столицею гетьманської України і за своєю пишністю не поступалося навіть Києву. Адже за ті часи Батурин вважався великим промисловим містом.

 Тут працювали ливарня, пороховий завод, найпотужніше в Україні кінне господарство та продуктова база. Тут будувалися споруди, церкви, процвітали ремесла і торгівля. Населення в Батурині було більше 20000 осіб, на яких приходилося 40 церков та 2 монастирі. Пороховий склад Батурина вважався найбільшим у Східній Європі і задовольняв потреби всієї московської армії. Тут проводилися світські вечірки, будувалися православні храми, сюди приїздили в гості до гетьмана московські та інші закордонні правителі. Відчуваючи постійний тиск на свободу України з боку Москви і його зростання, Іван Мазепа вирішує, що час позбутися московського впливу настав і вирішує об’єднатися з Карлом XII. Після чого руський цар Петро І наказує своїм військам взяти Батурин і місто гине у 1708 році у страшному вогнищі, уносячи з собою славу і перспективи гетьманської України.

Багато віків місто Батурин було в занепаді, його відновили, але, зрозуміло, столиці тут ніколи вже не було. 

   Сьогодні на території Батурина розташовано заповідник площею 57 гектарів, до складу якого входять 39 об’єктів, що мають археологічне, природне, історичне, архітектурне і національне значення. Певні об’єкти відносяться до часів гетьмана Мазепи, який прожив тут 30 років, 21 із яких був гетьманом. Серед відомих пам’яток заповідника – палац останнього гетьмана України, Кирила Розумовського, побудований за проектом відомого шотландського архітектора Чарльза Камерона (Палац Розумовського - це єдина будівля Чарльза Камерона в Україні. Палаців подібної мистецької вартості в Україні одиниці), Вознесенська церква на території Батуринської фортеці, усипальниця останнього гетьмана, виконана в традиціях української національної архітектури, дім генерального суду Лівобережної України, який сьогодні називають по прізвищу генерального судді будинком Кочубея.  Також тут діє ландшафтний парк. На особливу увагу заслуговує батуринська фортеця, укріплення якої за даними археологів відносять до XI століття. Серед експонатів заповідника – козацькі зброя, монети і ікони, а також колекції картин, скульптур, гравюр і вишиванок XIX століття.
 Дізнатися більше про історію українського гетьманства  було метою навчальної екскурсії для учнів 6-х класів Диканської гімназії імені М. В. Гоголя.

Ми були вражені пам'ятками архітектури, як  відтворена славна українська   минувшина, де все дихає історією і нам її знати та  берегти!

 Повертаючись додому  у Диканьку із Чернігівської області, ми завітали і в Сумську, щоб відвідати Музей шоколаду, таких в Україні два: у Львові та Тростянцеві. Кажуть, чим менше українське містечко, тим більше в ньому цікавого. Так і цього разу: невеликий, на перший погляд, Тростянець справді має чим дивувати. Другий в Україні Музей шоколаду, пам’ятник Чайковському, якому немає аналогів у світі, циркова фортеця-театр і низка міжнародних фестивалів. 

 Поїхали?

 Поїхали! 

Тепер ми знаємо, що "Мілка", "Корона" і "Якобз" - це  виробництво тростянецької шоколадної фабрики!

Палац Голіцина в Тростянці - садибний будинок у стилі неокласицизму з елементами бароко, закладений в1762 р. Із 1881 р садиба перейшла у власність цукрозаводчика Л. Кеніга. Палац оточений розкішним парком з озером, альтанкою і парковими скульптурами. Влітку 1864 в гостях у А. Голіцина в цьому будинку жив і працював композитор П. Чайковський, тут він написав увертюру до драми Гроза - свій перший симфонічний твір. У радянські часи в палаці розміщувався дитячий сад, потім будівля довго пустувало. У 2007-9 рр проведена реставрація. Зараз в бальному залі та інших центральних приміщеннях палацу Голіцина розміщується картинна галерея і невелика експозиція, присвячена П. Чайковскому. У правому крилі працює Тростянецький краєзнавчий музей. У 2012 р в лівому крилі відкрився музей шоколаду, де представлена ​​продукція Тростянецької шоколадної фабрики .